
Не знав що в Україні проводиться такий цікавий захід :)... зате Черновецький знав :))))))))) ггг
Шось призи якісь дуже скромні...
чєрновєцкій сцуко прізи роздайот грєчкой і консєрвамі
ррррррррррр
А мені здається, що
Гадаю, якщо люди кажуть щось на кшталт: «Хочу трахнути героя книжки», то героя виписано таки вдало, РеЛьЄфНо! -
- суперечливе тверження! Бажання сексу з літературним героєм - це ще не ознака його реалістичності. Є люди, які хочуть сексу із спеціальними гумовими ляльками...
От бажання поговорити з героєм - інша справа, бо це передбачає принаймні віру в те, що його думку на певні речі, які тобі не байдужі, варто почути. На жаль, герої Хінкулової - не такі, особисто я навіть трохи радію, що не знайомий ні з ким із них.
Якщо брати більш-менш класичне визначення поняття "секс-символ", яким користуються для характеристики масової культури, то це зазвичай образ людини, стиль одягатися й поводитися на людях (на сцені, у літературі) в той чи інший період намагаються скопіювати для того, щоб самому (самій) бути привабливим (і сексуально в тому числі). Згадаймо, приміром, бітломанію, наслідування Мерелін Монро, Елвіса Преслі або Віктора Цоя.
Тепер поглянемо, що вийшло у "Друга читача" і братів Капранових з тими "секс-символами". А вийшло таке, що за умови відсутності чітких критеріїв в "номінації" перемогли просто ті, хто в більшій або меншій мірі асоціюється із сексом. В статті, до речі, трохи зауважується ця невідповідність: так, Олесь Ульяненко асоціюється із сексом, він про нього пише у творах, але на зразок для наслідування або просто привабливий чоловічий образ він "не тягне": "Ульяненко? Секс-символ? Знущаєтесь, чи що? В нас такі секс-символи пачками під ганделиками лежать".
Взявшись за "секс-символи", брати Капранови фактично знову зробили спробу стати піарщиками, і ця чергова спроба - невдала. Особисто в мене є таке враження, що брати Капранови в піарі - як слони в магазині фарфору. Діють грубо, примітивно і абсолютно невідповідно до (гіпотетичної) мети. Такими прийомами можна було б орудувати, коли б укрсучліт читали стільки ж людей, скільки слухають Діму Білана або Ані Лорак. Укрсучліт, зважаючи на теперішні тиражі та відомість - явище ну майже для вибраних. Вказівка на Леся Подерв"янського та Ірену Карпу як секс-символів - це, крім усього іншого, чітка вказівка нинішнім читатачам, в якому напрямі літературу будуть "розкручувати" видавці для того, щоб вона таки стала мас-культурою. Помітно, що видавці вже почали й літераторів виховувати відповідним чином: "Я б погодилася носити навіть титул «Баби-яги української літератури», якщо б люди через це краще купували книжки" - це ж сказано не просто так. Особисто мене такі "літературні орієнтації" на те, "щоб книжки краще купувалися", зовсім не надихають читати сучасну літературу.
Графік концертів... Коли і де? Термін відправки малюнків?
Мисько С.В.
Оце остання новина про візуальне мистецтво?... мдя.
він бооххх!!!!!
буддізм, іудаізм, хрістіанство!!!!!!!